Тікати від війни…

Навіть коли пишу ці рядки, то в мене йдуть мурашки по тілу. 

Люди, які це не пережили, зрозуміти це до кінця не зможуть, так як і я. І не дай бог це пережити!

Сім’я, яку я фотографувала, тікали від війни два рази, вісім років тому ця дівчинка народилася в Донецьку, коли там почалася війна. Тоді ця сім’я тікала від цього жаху і рятувала свою дитину. 

Минуло вісім років, вони тільки почали відходити від пережитого жаху, облаштувалися на новому місці, вирішили завести другу дитину і все знову повторилося…

Цього разу вони вирішили, що вони собі не зможуть дозволити, щоб друга дитина народилася під вибухи бомб, і коли в них недалеко від будинку розірвалася чергова бомба, вони вирішили рятувати вдруге свою доньку і ще не народжену дитину. 

Так вони потрапили до Швейцарії. У сім’ю, яку вони раніше взагалі не знали, в сім’ю, яка їх прихистила. У процесі нашої фотосесії ми багато говорили про швейцарських людей, які дають дах над головою взагалі незнайомим людям, люди, які приймають українців, знають тільки, скільки людей приїдуть до них і все, вони просто від щирого серця роблять це! Я знаю цю швейцарську сім’ю, в якій вони живуть, через них я і познайомилася з цією українською сім’єю. Просто не вистачає слів подяки за все, що вони роблять, прийняти незнайомих людей у свій дім - це потрібно мати величезне серце!

Ця українська сім’я дуже вдячна цим людям і цього вони ніколи не забудуть, і навіть коли закінчиться війна і вони повернуться додому, вони будуть з теплотою в серці згадувати цих людей! 

І ця вдячність залишиться на все життя!

15 вересня, 2022 

💙💛