І так чергова моя FotoStory…

Це моя мама, яка живе з нами вже чотири місяці. Не тому, що вона приїхала до нас погостювати, а тому, що не може повернутися додому через жахливу війну в Україні!

Ось уже чотири місяці у неї в кімнаті стоїть валіза, яку вона не дозволяє прибрати, адже вона означає для неї, що скоро вона зможе зібрати свої речі і повернутися додому. Додому в місто, яке зруйноване, місто, яке вона не впізнає, місто, яке піддавалося бомбардуванням, і сирени не вщухають досі. Місто якому за мужність дали звання Місто-Герой!

Зараз усім дуже важко, звісно це важко не можна порівняти з тими людьми, які залишилися в Україні. Але людям, які виїхали, повірте теж не легко.

У мене є дуже багато знайомих, які привезли своїх мам сюди і тепер щодня пояснюють їм, що додому їхати не можна!

Часом це дуже важко пояснити!

Я дуже вдячна за те, що моя мама це розуміє, що на даний момент повертатися не можна, так дуже хочеться, але не можна!

Ми на 100% впевнені і твердо віримо, що одного разу вона зможе зібрати валізу і повернутися в свою рідну Охтирку Місто Герой! 

Слава Україні! 

Героям слава! 

13 червня 2022

 💙💛