Що це, коли любиш свою справу, тим чим займаєшся не тому що потрібно, а тому що хочеш, тому що отримуєш задоволення від виконаної роботи.

 Пристрасть, яка прийшла і залишилася з тобою в душі? 

Звичайно бувають часи, коли думаєш, а навіщо це все? Але потім розумієш, що дороги назад немає, тобто якщо вже звернув на цей шлях, то йдеш уперед, не дивлячись ні на що! Часом мені хочеться подовжити мій день ще так годин на десять, щоб усе встигнути… 

Моє життя зараз зовсім інше, ніж було раніше, і я щаслива, що це так! 

На моєму шляху зустрічаються дуже креативні люди і Рафаель, який вгорі на фотографіях, - один із них. Я захоплююся його роботами… Наша зустріч відбулася дуже спонтанно, ми проходили повз і я побачила його чудо-велосипед, ми зупинилися подивитися, що це. Я як завжди дістала камеру і почала знімати, мій чоловік зронив фразу: « а ти спитала чи можна його фотографувати?» 

Але я через об’єктив моєї камери зустрілася очима з Рафаелем і одразу зрозуміла, що він нічого не має проти. Я зараз вже відразу відчуваю кого можна фотографувати, а кого ні.

У підсумку вийшли ці фотографії, якими і я і Рафаель дуже задоволені! Часом спонтанні зустрічі, приносять хороший результат і приємні та незабутні емоції!